Zusammenfassung:
Професор Львівського університету Яків Головацький у першій половині 1860-х рр. налагодив активний обмін літературою з киянами-професором Київського університету Сильвестром Гогоцьким та редактором “Вістника Юго-Западной и Западной Россіи” Ксенофонтом
Говорським. Більше літератури (понад 60 назв книг, сотні примірників брошур та періодичні
видання) надійшло до Львова з Києва. Це була переважно російська навчальна література
1861–1862 рр., з 1863 р. домінували публіцистичні брошури, спрямовані на боротьбу з польською та українофільською загрозою. Я. Головацький надіслав до Києва близько 25 назв книг,
брошур і періодичних видань. Обмін літературою та активне листування цих діячів ілюструє
кілька ключових моментів: 1) у 1860-х рр. значно зросла роль Наддніпрянської України в еволюції громадського життя і національного світогляду галицьких русинів; 2) вагомою була роль
друкованого слова у поширенні та утвердженні привнесених ззовні (з-за Збруча) елементів
тоді дуже динамічного національного світогляду і русофілів, і українофілів; 3) під час польського Січневого повстання загострилася полеміка на різні теми; у публіцистичних виданнях, які
надходили з Києва, домінували питання міжнаціональних відносин та національної ідентичності (в офіційній російській інтерпретації); 4) С. Гогоцький та К. Говорський набагато менше
цікавилися галицькою руською літературою, аніж Я. Головацький російськими виданнями;
їхня основна мета – зміцнити зв’язки галицьких русинів із всеруським культурним простором,
зокрема, і через висилку російської літератури; 5) Я. Головацький хоча й прагнув представити
галицькі руські видання в Росії, однак основним бажанням його було отримати (з 1863 р.)
з-за кордону актуальну публіцистичну літературу, яка б допомогла галицьким русофілам у їх
власній полеміці з поляками та українофілами; 6) певний набір ідей та аргументів, які Я. Головацький отримував із листування та друкованої продукції з Києва, вплинув на еволюцію його
особистого світогляду в бік радикалізації русофільських переконань.
