Газета "Діло" - найдавніший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник. Виходив у Львові 1880-1939, у 1880 – 1882 – двічі на тиждень, 1883-87 тричі на тиждень, з 1888 щоденно (з перервами від 5.09.1914 до 15.09.1915, під час окупації Галичини російськими військами, і від 29.11.1918 до 1920, коли польська влада, по відступі українських військ зі Львова, закрила газету). Під час першої перерви (1914-15) "Діло" виходило у Відні як тижневик. 1920-23, щоб мати змогу виходити далі, "Діло" міняло назви й редакторів: 1920 – "Українська Думка" і "Громадська Думка" (ред. Ф. Федорців), 1921 – "Український Вісник" і "Громадський Вісник" (М. Струтинський), 1922 – "Свобода", 1923 – "Громадський Вісник" (О. Кузьма). 1.09.1923 р. газета повернулася до первісної назви "Діло". Після вибуху Другої світової війни (1.09.1939) вийшло ще три номери газети. З приходом радянських військ до Львова "Діло" було закрито. Співробітниками "Діла" були майже всі визначніші діячі і письменники Західної України. "Діло" відіграло визначну роль в національному житті Галичини. Газета формувала національно-демократичну думку більше, ніж будь яка інша, віддзеркалювала події на всіх українських землях і залишилася одним з найбільших джерел історії української політичної думки.
Browse