<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/361</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 17 Apr 2026 05:22:03 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-17T05:22:03Z</dc:date>
    <item>
      <title>ЗАХІДНИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ РЕГІОН УКРАЇНИ. МИНУЛЕ, СУЧАСНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ</title>
      <link>https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/407</link>
      <description>Title: ЗАХІДНИЙ НАФТОГАЗОНОСНИЙ РЕГІОН УКРАЇНИ. МИНУЛЕ, СУЧАСНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Authors: Юрій Крупський
Abstract: Висвітлено геологічне і нафтогазогеологічне районування Західного нафтогазоносного регіону (НГР). В геологічному районуванні Західний НГР розташований у межах Євразійської плити, яка в процесі її дроблення розділилася на східно- та західноєвропейські мікроплити. Межа між цими мікроплитами − це зона ТТЗ, зона розломів. У нафтогазогеологічному відношенні виділено нафтогазоносну провінцію, чимало областей і районів. Показано кількість родовищ і глибини їх залягання. Станом на 2018 р., у НГР відомі 124 нафтогазові родовища. Більшість з них дрібні і дуже дрібні. Головними причинами падіння видобутку вуглеводнів є різке зменшення після 70-х років минулого століття метражу буріння пошуково-розвідувальних свердловин і, як наслідок, зниження приросту запасів вуглеводнів. Негативно вплинула відсутність інвестицій і затримки з видачею спецдозволів. Детально проаналізовано стан нафтогазовидобутку, починаючи з середини минулого століття й до сьогодні, названо причини падіння основних показників геологорозвідувальних робіт і видобутку вуглеводнів. Ці перспективи насамперед пов’язують зі значними, наявними в НГР, запасами вуглеводнів, у тім числі з їх нетрадиційними джерелами, а також з новими напрямами робіт. Розглянуто подальші перспективи нафтогазоносності.
Description: ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТ Серія геологічна. 2018. Вип. 32. С. 3–12 , VISNYK OF THE LVIV UNIVERSITY Series Geology. 2018. Is. 32. Р. 3–12</description>
      <pubDate>Thu, 27 Dec 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/407</guid>
      <dc:date>2018-12-27T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>МУЗЕЙ РУДНИХ ФОРМАЦІЙ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА РУДНІ ФОРМАЦІЇ МЕТАЛЕВИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН</title>
      <link>https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/403</link>
      <description>Title: МУЗЕЙ РУДНИХ ФОРМАЦІЙ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА РУДНІ ФОРМАЦІЇ МЕТАЛЕВИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Authors: М. Павлунь; О. Гайовський; Л. Сливко; С. Ціхонь; О. Шваєвський; Т. Рева
Abstract: У статті подано інформацію про історію музею рудних формацій геологічного факультету. Описані головні експозицій музею. На прикладі окремих зразків охарактеризовано головні рудні формації металевих корисних копалин.
Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 195–220&#xD;
Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2017. Issue 31. Р. 195–220</description>
      <pubDate>Wed, 27 Dec 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/403</guid>
      <dc:date>2017-12-27T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ЛЬВІВСЬКА МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНА ШКОЛА ЯК ЕТАП СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ</title>
      <link>https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/402</link>
      <description>Title: ЛЬВІВСЬКА МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНА ШКОЛА ЯК ЕТАП СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ
Authors: Я. Тузяк
Abstract: Уперше висвітлено історію заснування і розвитку мікропалеонтологічних досліджень на Заході України, етапи становлення Львівської мікропалеонтологічної школи. Наведено напрями досліджень і результати досягнень кожного етапу. Схарактеризовано діяльність осередків науково-виробничих, науково-дослідних й науково-навчальних установ, у яких відбувалося вивчення мікрофосилій, внески у розвиток вивчення мікрофауни західних теренів України дослідників-мікропалеонтологів різних поколінь. Визначено структуру та об’єкти вивчення мікропалеонтології Заходу України. З’ясовано сучасні й подальші тенденції розвитку мікропалеонтологічних досліджень. Показано теоретичне, методологічне, прикладне і культурно-освітнє значення вивчення мікрофосилій.
Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 173–194&#xD;
Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2017. Issue 31. Р. 173–194</description>
      <pubDate>Wed, 27 Dec 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/402</guid>
      <dc:date>2017-12-27T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ЧЕРВОНОКОЛІРНІ ДЕВОНСЬКІ ВІДКЛАДИ УРОЧИЩА ЧЕРВОНЕ (ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ): МІНЕРАЛОГО- ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ</title>
      <link>https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/401</link>
      <description>Title: ЧЕРВОНОКОЛІРНІ ДЕВОНСЬКІ ВІДКЛАДИ УРОЧИЩА ЧЕРВОНЕ (ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ): МІНЕРАЛОГО- ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Authors: У. Борняк; С. Крижевич; І. Побережська; Т. Петришин
Abstract: Подано результати комплексного макро- та мікроскопічного дослідження червоноколірних теригенних порід девонських відкладів урочища Червоне (Терно- пільська обл.), уся товща яких складена ритмами, в яких простежується зміна вверх по розрізу пісковиків більш тонкозернистими – алевролітами й аргілітами. Пісковики дрібно- та середньозернисті, іноді крупнозернисті сірі, світло-сірі, зеленувато-сірі і червонувато-бурі. За складом пісковики кварцові й олігоміктові з польовими шпатами і слюдами, трапляються домішки глауконіту. У червонувато-бурих пісковиках наявні гідроксиди заліза. За складом цемент здебільшого карбонатний, буває з домішками глинистої речовини, кремнеземистий і гідрослюдистий. Цементація переважно контактово-порова і порова, іноді кварцова регенераційна. Алевроліти, головно, сірі, зеленувато-сірі, червонувато-бурі олігоміктові середньозернисті, іноді крупнозернисті, складені кварцом, рідше – польовими шпатами і лусочками слюд. Цемент контактово-поровий і поровий кремнисто-гідрослюдистий, рідше – карбонатний. Аргіліти – темно-сірі, іноді сірі з зеленуватим відтінком або червонувато-бурі, здебільшого алевритисті. Гідрослюдистий матеріал утворює основну масу породи, до якої в невеликій кількості домішаний кременистий або карбонатний матеріал. Розглянуто особливості використання даних порід для будівельних та побутових потреб, описано вплив деструктивних чинників навколишнього середовища на кам’яний матеріал, зафіксовано та описано усі форми руйнування каменю.
Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 161–172&#xD;
Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2017. Issue 31. Р. 161–172</description>
      <pubDate>Fri, 27 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/401</guid>
      <dc:date>2017-01-27T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

