https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/362 2026-04-17T05:22:38Z https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/403 Title: МУЗЕЙ РУДНИХ ФОРМАЦІЙ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА РУДНІ ФОРМАЦІЇ МЕТАЛЕВИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН Authors: М. Павлунь; О. Гайовський; Л. Сливко; С. Ціхонь; О. Шваєвський; Т. Рева Abstract: У статті подано інформацію про історію музею рудних формацій геологічного факультету. Описані головні експозицій музею. На прикладі окремих зразків охарактеризовано головні рудні формації металевих корисних копалин. Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 195–220 Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2017. Issue 31. Р. 195–220 2017-12-27T00:00:00Z https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/402 Title: ЛЬВІВСЬКА МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНА ШКОЛА ЯК ЕТАП СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ Authors: Я. Тузяк Abstract: Уперше висвітлено історію заснування і розвитку мікропалеонтологічних досліджень на Заході України, етапи становлення Львівської мікропалеонтологічної школи. Наведено напрями досліджень і результати досягнень кожного етапу. Схарактеризовано діяльність осередків науково-виробничих, науково-дослідних й науково-навчальних установ, у яких відбувалося вивчення мікрофосилій, внески у розвиток вивчення мікрофауни західних теренів України дослідників-мікропалеонтологів різних поколінь. Визначено структуру та об’єкти вивчення мікропалеонтології Заходу України. З’ясовано сучасні й подальші тенденції розвитку мікропалеонтологічних досліджень. Показано теоретичне, методологічне, прикладне і культурно-освітнє значення вивчення мікрофосилій. Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 173–194 Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2017. Issue 31. Р. 173–194 2017-12-27T00:00:00Z https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/401 Title: ЧЕРВОНОКОЛІРНІ ДЕВОНСЬКІ ВІДКЛАДИ УРОЧИЩА ЧЕРВОНЕ (ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ): МІНЕРАЛОГО- ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ Authors: У. Борняк; С. Крижевич; І. Побережська; Т. Петришин Abstract: Подано результати комплексного макро- та мікроскопічного дослідження червоноколірних теригенних порід девонських відкладів урочища Червоне (Терно- пільська обл.), уся товща яких складена ритмами, в яких простежується зміна вверх по розрізу пісковиків більш тонкозернистими – алевролітами й аргілітами. Пісковики дрібно- та середньозернисті, іноді крупнозернисті сірі, світло-сірі, зеленувато-сірі і червонувато-бурі. За складом пісковики кварцові й олігоміктові з польовими шпатами і слюдами, трапляються домішки глауконіту. У червонувато-бурих пісковиках наявні гідроксиди заліза. За складом цемент здебільшого карбонатний, буває з домішками глинистої речовини, кремнеземистий і гідрослюдистий. Цементація переважно контактово-порова і порова, іноді кварцова регенераційна. Алевроліти, головно, сірі, зеленувато-сірі, червонувато-бурі олігоміктові середньозернисті, іноді крупнозернисті, складені кварцом, рідше – польовими шпатами і лусочками слюд. Цемент контактово-поровий і поровий кремнисто-гідрослюдистий, рідше – карбонатний. Аргіліти – темно-сірі, іноді сірі з зеленуватим відтінком або червонувато-бурі, здебільшого алевритисті. Гідрослюдистий матеріал утворює основну масу породи, до якої в невеликій кількості домішаний кременистий або карбонатний матеріал. Розглянуто особливості використання даних порід для будівельних та побутових потреб, описано вплив деструктивних чинників навколишнього середовища на кам’яний матеріал, зафіксовано та описано усі форми руйнування каменю. Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 161–172 Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2017. Issue 31. Р. 161–172 2017-01-27T00:00:00Z https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/jspui/handle/123456789/400 Title: ГЕОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ТУРИЗМУ ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ ДОЛИНИ Р. КАМ’ЯНКА (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ) – ГЕОПАРК “КАМ’ЯНКА” Authors: В. Ващенко; І. Турчинов; Л. Генералова Abstract: Детально розглянуто геотуристичний маршрут геопарком “Кам’янка”. Він включає геологічні, геоморфологічні, гідролого-гідрогеологічні типи геологічних пам’яток та історико-культурні об’єкти. Геопарк охоплює фрагмент Сколівської скиби Скибового покриву, який має субгоризонтальне залягання. Його стратиграфічний верхньокрейдово-нижньоміоценовий розріз представлений стрийською, ямненською, манявською, вигодською, бистрицькою та менілітовою (кросненською) світами, які є об’єктами геомаршруту і добре відслонюються. У нижній течії р. Кам’янка знаходиться один з найцікавіших об’єктів геопарку – каскад мальовничих водоспадів, утворений стійкими до ерозії пісковиками нижньопалеоценової ямненської світи. Геоморфологічні об’єкти мають естетичну, пізнавальну, атракційно-рекреаційну цінність. На території геопарку відкрито понад 20 тріщинних печер. Вони є найбільшим в Україні комплексом тектонічних та ерозійних печер у пісковиках. Територіальна структура, ступінь репрезентованості геологічних пам’яток, ландшафтна будова геопарку “Кам’янка” дає змогу сподіватися, що він посідає гідне місце у розробленій середньомасштабній картографічній моделі екологічної мережі регіону з метою пізнавального і навчального геотуризму та навчальних геологічних, географічних й екологічних практик. Description: Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2017. Випуск 31. С. 130 2017-12-27T00:00:00Z